ПМ-19 Хімія
Виконані завдання надіслати на електронну пошту nataliasuhina15@gmail.com до 19.04.2020
16.04.2020
Лекція (2 год.)
Тема 2.2. Алкени і алкіни.
Опрацювати: Хімія 10 клас (за посиланням «Підручники»), с.45-60, §§ 8-10, лекційний
матеріал
Виконати (письмово):
1. Які сполуки називають алкенами? Напишіть загальну формулу
алкенів.
2. Складіть структурні формули молекул алкенів:
а) 2-метилбут-2-ен;
б) 3-метилпент-2-ен;
в) 3-етил-5,6-диметилгепт-3-ен
(див. зразок виконання вправи в
тексті лекції).
3. Зобразіть формули молекул алкенів С5Н10,
що є структурними ізомерами, і дайте назву кожній сполуці.
4. Яка хімічна формула алкену, що має:
а) молярну масу 70 г/моль;
б) густину за нормальних умов 1,875 г/л? (М=ρ•Vm, де М- молярна маса,
г/моль; ρ- густина, г/л; Vm- молярний об᾽єм, л/моль)
5. Складіть рівняння реакцій приєднання водню і брому до
етену.
6. Які досліди дають
змогу відрізнити етен від етану? Складіть рівняння відповідних якісних реакцій
і вкажіть умови їх перебігу.
7. Напишіть рівняння
реакції горіння пропену.
8. При повному згорянні 10 мл газуватого ненасиченого
вуглеводню утворилося по 30 мл вуглекислого газу і водяної пари (об’єми відповідають однаковим умовам). Знайдіть формулу вуглеводню.
9. Які сполуки називають алкінами? Напишіть загальну формулу алкінів.
10. Дайте назву алкіну, що має таку формулу:
СН3–СН2–СН2–С≡СН.
11. Зобразіть структурні формули молекул:
а) гекс-2-ін;
б) 3-метилпент-1-ін;
в) 2,2-диметилгекс-3-ін.
12. Складіть рівняння реакцій бут-1-іну з воднем і хлором, узятими в надлишку. Назвіть продукти реакцій.
13. Який максимальний об’єм водню (за нормальних умов)
може взаємодіяти з етином, узятим кількістю речовини 0,1 моль?
14. Який об’єм вуглекислого газу утворюється при
спалюванні 400 мл пропіну в надлишку повітря?
15. Знайдіть хімічну формулу алкіну:
а) молярна маса якого 68 г/моль;
б) у якому масова частка Карбону становить 88,2 %;
в) при спалюванні 0,1 моль якого утворюється 0,5 моль
вуглекислого газу.
АЛКЕНИ
Склад і будова
молекул. Найпростішим вуглеводнем
з одним подвійним зв’язком у молекулі є етен, або етилен. Його молекулярна формула С2Н4, структурна формула СН2=СН2.
Відомо багато вуглеводнів, подібних до етену за будовою молекул.
Вуглеводні, молекули яких мають відкритий карбоновий
ланцюг з одним подвійним зв’язком, називають алкенами.
Загальна формула алкенів — СnH2n (n = 2, 3, ...).
Етен є родоначальником гомологічного ряду алкенів (n=2). Хімічну формулу наступної сполуки в цьому ряду можна
отримати, «додавши» до формули етену гомологічну різницю СН2: С2Н4СН2 => С3Н6 або за загальною формулою (n=3).
Тепер складемо структурну формулу молекули алкену С3Н6.
Спочатку запишемо відкритий карбоновий ланцюг з одним подвійним і одним простим зв’язком:
С=С–С.
Узявши до уваги, що атоми Карбону чотиривалентні,
проведемо від кожного атома додаткові риски (вони імітують прості зв’язки) і допишемо атоми Гідрогену:
Н
|
Н–С=С–С–Н
| | |
Н
Н Н
Скорочена структурна формула молекули цього вуглеводню: СН2=СН–СН3.
Назви. Систематичні
назви алкенів складають, дотримуючись такої самої послідовності, що і для алканів. Додатково враховують положення подвійного зв’язку в
молекулі. Головний карбоновий ланцюг обирають так, щоб він містив цей зв’язок. Атоми Карбону нумерують від того кінця ланцюга, до
якого подвійний зв’язок ближчий.
Назву алкену з нерозгалуженими молекулами складають,
додаючи суфікс -ен до
кореня назви відповідного алкану з такою самою
кількістю атомів Карбону в молекулі. Наприклад,
алкен С3Н6 має назву пропен.
Положення подвійного зв’язку в молекулах алкенів, крім етену і пропену, вказують у назві сполуки
цифрою (найменшим номером відповідного атома Карбону) після кореня перед суфіксом -ен,
причому до і після цифри записують дефіс:
1
2 3 4
СН2=СН– СН2–СН3
бут-1-ен
(раніше цифру, що вказувала положення подвійного
зв’язку, записували перед назвою сполуки або після неї: 1-бутен, бутен-1)
Для алкенів із розгалуженими молекулами назви замісників та їх положення вказують у такий самий
спосіб, що й для алканів:
Н
Н Н
| |
|
Н–С1=С2 –С3 – С4–С5–Н
| | |
| |
Н СН3 С2Н5
Н Н
3-етил-2-метилпент-1-ен
ВПРАВА. Скласти структурну формулу молекули алкену, назва якого — 4-етил-2-метилгекс-2-ен.
Розв’язання
Записуємо ланцюг із шести атомів Карбону (його має
молекула н-гексану) і нумеруємо в ньому атоми. Другий і третій атоми сполучаємо подвійним зв’язком:
1 2 3 4 5 6
С–С=С–С–С–С
Приєднуємо замісники СН3– (метил) і С2Н5– (етил) відповідно до другого і
четвертого атомів:
1 2 3 4 5 6
С–С=С–С–С–С
| |
СН3 С2Н5
Дописуємо до атомів Карбону головного ланцюга
необхідну кількість атомів Гідрогену та отримуємо структурну
формулу молекули алкену:
1 2 3 4
5 6
СН3–С=СН–СН–СН2–СН3
| |
СН3 С2Н5
Ізомерія. Крім
етену і пропену, всі інші алкени мають
структурні ізомери. Ізомерні алкени можуть різнитися не лише будовою карбонового ланцюга (як і алкани), а й положенням подвійного зв’язку в
ньому.
Виведемо структурні формули молекул ізомерних алкенів
С4Н8 і дамо назви сполукам.
Спочатку реалізуємо всі можливі варіанти сполучення чотирьох атомів Карбону, пам’ятаючи, що, крім простих зв’язків,
у молекулі алкену має бути один подвійний:
1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3
С=С–С–С С–С=С–С С=С–С
|
С
Тепер допишемо до кожного атома Карбону необхідну кількість атомів Гідрогену, а під формулами наведемо назви
відповідних сполук:
1 2 3
4 1 2 3
4 1 2 3
СН2=СН–СН2–СН3 СН3–СН=СН–СН3 СН2=С–СН3
|
СН3
бут-1-ен бут-2-ен метилпропен
Ми не назвали третю сполуку 2-метилпроп-1-еном тому, що інших
варіантів будови цієї сполуки, окрім наведеного, не існує.
Міжкласовими
ізомерами алкенів є циклоалкани.И
СНОВКИ
Вуглеводні, молекули яких мають відкритий карбоновий ланцюг з одним подвійним зв’язком,
називають алкенами.
Загальна формула алкенів
— СnH2n.
Назви алкенів складають так само, як і алканів.
Наявність подвійного зв’язку вказують суфіксом
-ен, а
його положення в ланцюзі — цифрою
перед суфіксом.
Структурні ізомери алкенів різняться будовою
карбонового ланцюга і положенням у ньому
подвійного зв’язку.
Фізичні властивості. Алкени за фізичними властивостями
подібні до алканів. Етен, пропен і бутени за звичайних умов є газами, інші алкени — рідини або тверді речовини. Зі збільшенням
відносної молекулярної маси сполук температури їх плавлення і кипіння зростають. Алкени нерозчинні у воді, але розчиняються в органічних
розчинниках.
Хімічні властивості. Через наявність у молекулах
алкенів подвійного зв’язку сполуки виявляють значну хімічну активність. У більшості реакцій за участю цих вуглеводнів подвійний
зв’язок унаслідок розриву одного з його складників
легко перетворюється на простий. Алкени вступають у реакції приєднання,
окиснення, полімеризації.
Реакції приєднання (в органічній
хімії так називають реакції сполучення). Алкени сполучаються з воднем (реакція гідрування),
галогенами (реакція галогенування), галогеноводнями, водою (реакція гідратації).
Склад продуктів таких реакцій за участю водню або галогенів передбачити легко; кожний атом Гідрогену або галогену
приєднується до атома Карбону, який у молекулі вуглеводню утворює
подвійний зв’язок:
Pt або t, Ni
СН2=СН–СН3
+ Н2 ⎯⎯⎯⎯→ СН3–СН2–СН3
(реакція гідрування);
СН2=СН–СН3
+ Br2→ СН2–СН–СН3 (реакція бромування).
| |
Br Br
Етен та інші алкени
реагують із фтором зі спалахуванням, суміші алкенів із хлором при освітленні
вибухають, а реакції цих вуглеводнів із йодом є оборотними.
Бромування алкенів відбувається за участю не лише брому, а і його водного розчину — так званої бромної води (вона, як
і бром, має бурий колір). Знебарвлення бромної води дає змогу
відрізняти алкени та інші ненасичені сполуки від насичених. Це —якісна реакція на кратний
зв’язок.
Алкени взаємодіють із галогеноводнями за звичайних умов
СH2=CH2 + H–Br → СH3–CH2Br
бромоетан,
а з водою — за наявності концентрованої сульфатної
кислоти (або за
підвищених температури й тиску та наявності каталізаторів):
СH2=CH2 + H–ОН (Н2О) → СH3–CH2ОН
етанол.
Якщо молекула алкену є несиметричною щодо подвійного
зв’язку, то при взаємодії вуглеводню з галогеноводнем або водою атом Гідрогену
молекули галогеноводню або води приєднується переважно до атома Карбону,
сполученого з більшою кількістю атомів Гідрогену (правило Марковнікова):
СH2=CH–CH3 + H–Br → СH3–CHBr–CH3
2-бромопропан.
Реакції окиснення. Алкени, як і інші вуглеводні,
при підпалюванні горять на повітрі:
С2Н4+3О2→2СО2+2Н2О
(реакція повного окиснення).
За певних умов алкени окиснюються з руйнуванням однієї
зі складових подвійного зв’язку в молекулах. Таке окиснення називають частковим. Воно відбувається, наприклад,
при взаємодії алкенів із розбавленим водним розчином
калій перманганату KMnO4. Під час пропускання етену або іншого
газоподібного алкену в розчин цієї солі фіалковий колір зникає і з’являється
бурий осад MnO2. У результаті реакції утворюється двохатомний спирт етиленгліколь:
3СH2=CH2 + 2KMnO4
+ 4Н2О→ 3CH2ОН–CH2ОН+ 2MnO2+2КОН
етиленгліколь
За допомогою цієї реакції, як і реакції за участю бромної води, можна відрізнити ненасичені органічні сполуки від
насичених. Знебарвлення калій перманганату KMnO4 – ще одна якісна
реакція на ненасичені сполуки (кратний зв’язок).
Реакції полімеризації. Молекули етену за певних умов можуть сполучатися в довгі ланцюги. У результаті такої взаємодії утворюється поліетилен. Цей процес
можна розглядати як послідовне приєднання до молекули алкену інших таких самих молекул унаслідок розриву однієї зі складових подвійного зв’язку.
Схема утворення поліетилену з етену:
nСH2=CH2→ –СH2–CH2– + –СH2–CH2– + … → (–СH2–CH2–)n
мономер
полімер
ВИСНОВКИ
Алкени за фізичними властивостями подібні до алканів, нерозчинні у воді, але розчиняються в органічних розчинниках. Зі збільшенням відносної молекулярної маси сполук температури їх
плавлення і кипіння зростають.
Алкени значно активніші за алкани. Завдяки наявності подвійного зв’язку в молекулах ці вуглеводні вступають у реакції приєднання, окиснення, полімеризації.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Алкадієни. Існують ненасичені вуглеводні, молекули яких мають
відкритий
карбоновий ланцюг із
двома подвійними зв’язками. Загальна назва цих сполук — алкадієни. Подвійні зв’язки можуть бути біля одного атома Карбону (СН2=С=СН2), розділятися одним простим
зв’язком (СН2=СН–СН=СН2) або кількома (СН2=СН–СН2–СН=СН–СН3).
Загальна формула алкадієнів — СnН2n-2 (n = 3, 4, ...).
Практичне значення мають алкадієни, в молекулах яких
подвійні зв’язки розділені одним простим зв’язком, зокрема бута-1,3-дієн: СН2=СН–СН=СН2.
Такі сполуки слугують сировиною для виробництва
штучного каучуку, гуми, деяких пластмас. Вироби із цих матеріалів використовують
у різних галузях промисловості, транспортних засобах, електротехніці, побуті
тощо.
За хімічними властивостями алкадієни подібні до
алкенів. Характерними для них є реакції окиснення, приєднання і полімеризації.
АЛКІНИ
Склад і будова молекул. Найпростішим вуглеводнем із
потрійним зв’язком у молекулі є етин, або ацетилен, С2Н2.
Структурна формула молекули сполуки Н–С≡С–Н.
Етин започатковує гомологічний ряд вуглеводнів, у молекулах яких є один
потрійний зв’язок.
Вуглеводні, молекули яких мають відкритий карбоновий
ланцюг з одним потрійним зв’язком, називають алкінами.
У молекулах алкінів міститься на два атоми Гідрогену менше, ніж у молекулах відповідних алкенів (зіставте склад
молекул етину С2Н2 й етену С2Н4).
Тому загальна формула алкінів — CnH2n–2 (n
= 2, 3, ...).
Назви. Хімічні
назви алкінів складають так само, як і алкенів, але замість суфікса –ен використовують
суфікс -ін (-ин):
HC≡C–CH3
пропін.
Головний ланцюг молекули алкіну, як і алкену, обирають
так, щоб у ньому був кратний зв’язок. Положення потрійного зв’язку в
ланцюзі вказують цифрою перед суфіксом
1 2 3 4
HC≡C–CH2–CH3
бут-1-ін,
а замісники — на початку назви сполуки:
1 2 3 4 5
H3C–C≡C–CH–CH3
|
CH3
4-метилпент-2-ін.
Ізомерія. Структурні
ізомери алкінів різняться за будовою карбонового ланцюга і положенням у ньому потрійного зв’язку. Міжкласовими ізомерами алкінів є
алкадієни.
Фізичні властивості. Алкіни — безбарвні речовини. Етин,
пропін і бут-1-ін за звичайних
умов є газами, решта алкінів — рідини або тверді
речовини. Газоподібні алкіни майже не мають запаху. Неприємний запах технічного етину (ацетилену), який використовують під час газозварювальних
робіт, зумовлений домішками сірководню Н2S, фосфіну
РH3 та деяких інших газів. Алкіни погано розчиняються у воді.
Хімічні властивості. Алкіни як ненасичені сполуки
вступають у реакції приєднання, окиснення.
Реакції приєднання. Завдяки наявності в молекулі алкіну
потрійного зв’язку реакції з воднем, галогенами, галогеноводнями відбуваються
у дві стадії. Спочатку молекула алкіну приєднує одну молекулу реагенту, потім — другу.
Реакція
гідрування. На
першій стадії взаємодії етину з воднем утворюється етен, а на другій — етан:
+H2,
kat +H2,
kat
НС≡СН ⎯⎯→ СН2=СН2
⎯⎯→ СН3–СН3
етин етен етан
Реакції
з галогенами (галогенування). Алкіни, як і
алкени, знебарвлюють бромну воду. Вам відомо, що ця реакція є якісною на
кратний зв’язок. Етин взаємодіє з бромом згідно з хімічними рівняннями:
НС≡СН + Br2
→ СНBr =СНBr (1-ша
стадія);
1,2-дибромоетен
СНBr =СНBr + Br2
→ СHBr2–СНBr2 (2-га стадія)
1,1,2,2-тетрабромоетан
Аналогічно відбувається приєднання хлору до алкінів. Реакцію
етину з хлором здійснюють у розчиннику (ССl4) за
наявності каталізатора.
Реакції
з галогеноводнями. За нагрівання й наявності каталізатора етин взаємодіє
з хлороводнем:
НС≡СН + HCl → СН2=CHCl.
хлороетен
(або вінілхлорид)
Ця реакція має практичне значення, оскільки її продукт
є сировиною для виробництва полівінілхлориду. Друга стадія відбувається без
каталізатора (за правилом Марковнікова):
СН2=СНCl + НСl → СН3–СНCl2
1,1-дихлороетан
Реакції
з водою (гідратація). При нагріванні за наявності сульфатної кислоти і каталізатора (солі Меркурію) етин взаємодіє з водою:
Н2SО4 , HgSО4, t
НС≡СН + H2О ⎯→ СН3–C=O
|
H
етаналь
Реакції окиснення. Алкіни, як і інші вуглеводні, горять на повітрі (кіптявим полум᾽ям):
2С2Н2+5О2→4СО2+2Н2О
(реакція повного окиснення).
Алкіни реагують із розчинами сильних окисників (реакція неповного, часткового окиснення).
При взаємодії етину з
розчином калій перманганату потрійний зв’язок у молекулі вуглеводню
перетворюється на простий. Одним із продуктів реакції є калій
оксалат (це — сіль двохосновної щавлевої
кислоти HOOC–COOH):
3С2Н2 + 8KMnO4
→ 3KOOC–СOOK +
8MnO2 + 2KOH + 2H2O.
У подібних реакціях за
участю інших алкінів потрійні
зв’язки між атомами Карбону розриваються і утворюються одноосновні карбонові кислоти (у кислому
середовищі) або їхні солі.
Знебарвлення бромної води і
калій пермантанату – якісні реакції на алкіни і алкени (кратні зв᾽язки).
Добування. У
лабораторії етин добувають за реакцією кальцій карбіду CaC2 з
водою:
CaC2 + 2H2О → С2Н2 + Ca(ОН)2
Вуглеводні, молекули
яких мають відкритий карбоновий ланцюг з одним потрійним зв’язком, називають
алкінами. Загальна формула алкінів — CnH2n–2.
Назви алкінів складають так само, як і алкенів, але
використовують суфікс -ін (-ин). Положення потрійного зв’язку в ланцюзі вказують цифрою перед суфіксом.
Структурна ізомерія алкінів зумовлена різною будовою
карбонового ланцюга і різним розміщенням у ньому потрійного зв’язку.
За звичайних умов алкіни — безбарвні речовини, що
майже не мають запаху і погано розчиняються у воді.
Характерними для алкінів є реакції приєднання й
окиснення.
Комментарии
Отправить комментарий